Кибербезопасность в образовательных сетях

The paper discusses the possible impact of digital space on a human, as well as human-related directions in cyber-security analysis in the education: levels of cyber-security, social engineering role in cyber-security of education, “cognitive vaccination”. “A Human” is considered in general meaning, mainly as a learner. The analysis is provided on the basis of experience of hybrid war in Ukraine that have demonstrated the change of the target of military operations from military personnel and critical infrastructure to a human in general. Young people are the vulnerable group that can be the main goal of cognitive operations in long-term perspective, and they are the weakest link of the System.У статті обговорюється можливий вплив цифрового простору на людину, а також пов'язані з людиною напрямки кібербезпеки в освіті: рівні кібербезпеки, роль соціального інжинірингу в кібербезпеці освіти, «когнітивна вакцинація». «Людина» розглядається в загальному значенні, головним чином як та, що навчається. Аналіз надається на основі досвіду гібридної війни в Україні, яка продемонструвала зміну цілей військових операцій з військовослужбовців та критичної інфраструктури на людину загалом. Молодь - це вразлива група, яка може бути основною метою таких операцій в довгостроковій перспективі, і вони є найслабшою ланкою системи.В документе обсуждается возможное влияние цифрового пространства на человека, а также связанные с ним направления в анализе кибербезопасности в образовании: уровни кибербезопасности, роль социальной инженерии в кибербезопасности образования, «когнитивная вакцинация». «Человек» рассматривается в общем смысле, в основном как ученик. Анализ представлен на основе опыта гибридной войны в Украине, которая продемонстрировала изменение цели военных действий с военного персонала и критической инфраструктуры на человека в целом. Молодые люди являются уязвимой группой, которая может быть главной целью когнитивных операций в долгосрочной перспективе, и они являются самым слабым звеном Систем

Кібербезахист у цифровому навчальному середовищі: зовнішні та внутрішні ризики

The paper describes a novel project aimed at developing the concept and technique of cyber safety system of the education process’ participants in the digital learning environment (integration of human and cyber-physical systems approach). A striking feature of the proposed approach lies in its notable difference from the one and focus on a human in the network’s cybersecurity loop rather than technical aspects or human personal data. Besides, it discusses the method and way of conducting experimental studies.У статті описано новий проект, спрямований на розробку концепції та техніки системи кіберзахисту учасників навчального процесу в цифровому навчальному середовищі (інтеграція людського та кібер-фізичного системного підходу). Принциповою особливістю запропонованого підходу є його помітна відмінність від інших підходів і спрямованість на людину в контурі кібербезпеки мережі, а не на технічних аспектах чи персональних даних людини. Крім того, обговорюється методика та спосіб проведення експериментальних досліджень

Послаблення когнітивної активності у старшокласників як реакція на психофізіологічні зміни

This paper describes experimental study of cognitive performance degradation in high school students as the response to the psychophysiological changes in their activity support. The technique of studying the stability of cognitive abilities of high school students has revealed significant fluctuations in the speed and reliability of simple cognitive test tasks. A strong correlation between subjects’ cognitive test activity and individual properties of their cardiovascular and nervous system, as well as energy regulation and solar physiological parameters (speed and density of solar wind) has been revealed (R = 0.88…0.91, p < 0.01). It is articulated that identified features of cognitive activity require further investigation and clarification of the mechanisms of regulation of such activity.У цій роботі описано експериментальне вивчення послаблення когнітивної активності у старшокласників як відповідь на психофізіологічні зміни в їхній активності. Методика вивчення стійкості пізнавальних здібностей старшокласників виявила значні коливання швидкості та надійності простих когнітивних тестових завдань. Виявлено сильну кореляцію між когнітивною тестовою активністю випробуваних та індивідуальними властивостями їх серцево-судинної та нервової системи, а також регулюванням енергії та сонячними фізіологічними параметрами (швидкістю та щільністю сонячного вітру) (R = 0,88… 0,91, p <0,01). Сформульовано висновок, що виявлені особливості пізнавальної діяльності потребують подальшого дослідження та уточнення механізмів регуляції такої діяльності

Погіршення когнітивної діяльності у старшокласників як відповідь на психофізіологічні зміни

This paper describes experimental study of cognitive performance degradation in high school students as the response to the psychophysiological changes in their activity support. The technique of studying the stability of cognitive abilities of high school students has revealed significant fluctuations in the speed and reliability of simple cognitive test tasks. A strong correlation between subjects’ cognitive test activity and individual properties of their cardiovascular and nervous system, as well as energy regulation and solar physiological parameters (speed and density of solar wind) has been revealed (R = 0.88 … 0.91, p < 0.01). It is articulated that identified features of cognitive activity require further investigation and clarification of the mechanisms of regulation of such activity.У статті описується експериментальне дослідження погіршення когнітивної діяльності у старшокласників як реакція на психофізіологічні зміни в підтримці їх діяльності. Методика вивчення стійкості когнітивних здібностей старшокласників виявила значні коливання швидкості та надійності простих когнітивних тестових завдань. Виявлено сильну кореляцію між когнітивною тестовою активністю випробовувачів та індивідуальними властивостями їх серцево-судинної та нервової системи, а також регуляцією енергії та параметрами сонячного вітру (швидкістю та щільністю) (R = 0,88...0,91, p <0,01). Сформульовано, що виявлені особливості пізнавальної діяльності вимагають подальшого дослідження та з'ясування механізмів регуляції такої діяльності

Impact of Media Technologies on Digital Educational Content in Media Sector

Стрімкий розвиток медіатехнологій вплинув на всі сфери життєдіяльності людини. У медіаосвіті вони знайшли застосування як на рівні організації навчального процесу майбутніх представників медіаіндустрії, так і в аспекті його контентного наповнення. Медіасектор як прогресивна галузь активно використовує технологічний потенціал для підвищення ефективності та якості освіти. Одночасно ці процеси формують жорстке конкурентне середовище. В умовах превалювання дистанційної форми навчання в останні кілька років заклади вищої освіти зіткнулися з появою на ринку численних альтернативних освітніх інтернет-ініціатив, що можуть бути певною загрозою для майбутнього традиційної вищої освіти. Частково це обумовлено переорієнтуванням економічних моделей медіаіндустрії, починаючи від кардинального перегляду підходів до монетизації до популярності некомерційної, незалежної журналістики, де зростають можливості працевлаштування. І ті, й інші моделі вимагають від журналістів володіння новими навичками та знаннями з інших галузей, які часто не пов'язані, на перший погляд, з журналістикою. Крім того, зміна каналів комунікації та підвищення рівня технологічної грамотності серед молоді визначає необхідність адаптації контентних форматів з урахуванням нових реалій. Для того, щоб відстоювати своє традиційне домінування на ринку освітніх послуг у медіасекторі, університетам необхідно переглянути контентне наповнення навчальних програм, а також ефективно використовувати технологічний інструментарій в освітньому процесі. Представлене дослідження, що ґрунтується на опитуванні майбутніх працівників медіасфери у період 2020-2021 рр. (20 місяців), дозволило виділити пріоритетні для сучасних студентів контентні формати та оцінити потенціал та ризики їх подальшого використання. Також описана практика застосування в ЗВО медіатехнологій дала можливість рекомендувати ті з них, що можуть бути впроваджені в освітній процес з найбільшим ефектом. Так, перспективним є розвиток комунікаційних каналів, що дозволяють інтегрувати освітні курси та кластери в єдину міждисциплінарну систему як на рівні окремих структурних підрозділів навчального закладу, так і в загальноуніверситетському масштабі. Це дозволить істотно підвищити адаптивність і конкурентоспроможність програм ЗВО в умовах нових викликів медіаринку, а також сприятиме оптимізації обмежених ресурсів.The rapid development of media technologies has tremendously influenced all spheres of human life. In media education, they are widely used for both organization of future media industry workers training, and its content. Being progressive, the media sector makes an active use of the technological capacity to enhance the education efficiency and quality. At the same time, those processes create a tough competitive environment. In the context of the distance learning prevailing in the last few years, higher educational establishments face the emergence of numerous alternative educational internet initiates at the market that may pose a certain threat for the traditional higher education in the future. It is partially driven by reorientation of media industry’s economic models, including a fundamental revision of approaches to monetization and the popularity of the non-commercial independent journalism with its growing employment opportunities. They all urge journalists gain new skills and pursue knowledge from other spheres often unrelated to journalism. On top of that, changing communication channels and higher technological literacy level of young people shape the need to adopt content formats to new realities. Seeking to assert their traditional dominance in the media education market, universities should revisit the content of training curricula and more efficiently use technological tools in the educational process. The current study that is based on the survey of future media workers conducted during 2020-2021 (20 months) made it possible to identify the content formats preferred by students and assess the potential and risks of using them in the future. Described practices of using media technologies by universities allow recommend those of them that could be most efficiently integrated in the educational process. For example, the development of communication channels enabling integration of educational courses and clusters into a single interdisciplinary system both at the level of individual educational units and at the university level seems promising. It would make university curricula significantly more adaptable and competitive in the face of new challenges at the media market and streamline limited resources in the existing circumstances